Особливостей “Американки” було декілька, адже подібних закладів у Львові, вже на поч. XX ст було чимало і боротьба за клієнта була справді відчайдушною… Декілька величезних залів, з високими стелями, окремими системами вентиляції, не бракувало електричного освітлення. У кожному з залів відчувались розкіш та смак – ідеально підібрані меблі, картини, не кажучи про асортимент кухні та бару.
Від 1910 р. ресторан перебував під управлінням Якуба Клярфельда; оркестр, для якого існувала окрема зала, бавив публіку від восьмої вечора до першої години ночі, ціла ресторація зачинялась о 3 після півночі… Слід відзначити, лише розкішний головний зал, стилізований у стилі ампір, міг вмістити близько сотні людей. Але окрім нього був зал з професійним оркестром, під керівництвом знаного капельмейстера Роля, велика більярдна зала, завжди заповнена, оскільки на поч. XX ст. Львів переживав бум на цю гру…
Мабуть головною особливістю закладу була простора читальня, окремий ізольований зал, де за філіжанкою кави можна було переглянути понад 500 (!) примірників свіжої преси з цілого світу… Поруч було розташовано буфет з легкою перекускою, сендвічами, пльзенським пивом, віскі та коньяком.
Для бажаючих “перепочити від відпочинку” була можливість вийти на простору відкриту веранду, подихати свіжим повітрям або усамітнитись. До послуг відвідувачів, у партері будинку, містився Салон мистецтва Лятура. В 1912 р. в приміщеннях партеру було облаштовано кінотеатр “Еліт” власності Ізаака та Абіша Вехслерів. Глядацький зал був розрахований на близько 280 місць. Тривалий час кінотеатр та кав’ярня творили своєрідний підприємницький тандем, і клієнтів тут ніколи не бракувало…
