Чотири століття тому клімат у Львові був настільки теплим, що виноградники на південних схилах Високого Замку, Личакова, а потім – на пагорбах Кайзервальду, аж до Винників, давали львів’янам щорічно більше сотні бочок вина. Крім цього, львів’яни насолоджувались вишуканим італійським, крітським, іспанським та угорським вином, так як Львів був великим торговим центром.
Перші згадки про гуртову торгівлю у Львові вином з острова Крит віднаходимо в хроніці Б. Зіморовича. За його відомостями, в 1474 р. бочка грецького вина коштувала 25 зл.
У 90-х рр. XVI ст. купці закуповували вино на Криті по 30 флоринів за куфу, а у Львові продавали за 80 – 85 зл. Поступово вони ставали складовою частиною транснаціональної торгівлі вином на центральноєвропейському ринку. Як й інші товари півдня та сходу, вино везли до Львова через Молдавію і Волощину. А далі, за посередництвом польських та вірменських купців, – через Ярослав і Краків – на Сілезію, Чехію, Моравію, Словаччину аж до німецьких міст. З Кракова вино перепродували до Відня, Вроцлава, Праги, Познаня, Торуня, Ґданська та Литви. Іноді, за посередництвом греків, угорські вина ввозили до України та на Балкани. Часто кінцевою метою транспортування було місто Снятин. Натомість німецькі, угорські та чеські купці в XVI ст. ввозили частину товарів з ринків Відня, Моравії та Чехії до Кракова та Львова, а звідти, за посередництвом місцевих купців, продавали їх в Молдавію, Волощину і Трансильванію. Головними предметами балканського імпорту в XVI ст. були німецькі та англійські тканини, метал та вироби із сталі.
Про обсяги та значення грецького імпорту для Речі Посполитої найкраще свідчать фінансові звіти митниць. У 1544 р. консульська резиденція Польщі в Константинополі повідомляла, що з острова Крит через Молдавію до Львова пройшов караван з 130 куфами (260 бочок) мускателі. 1556 р. купець Пандельфі купив у Молдавії куфу грецької мальвазії та куфу волоського вина. 1570 р. львів’янин Яків Раллі підписав договір з греком Грігісом на поставку 230 куф мальвазії. Грек з Константинополя Андрій Гамбіас у 1587 р. відправив мальвазію з Рені в Яси і далі до Львова. Інший грек на ім’я Кармені зобов’язався у 1599 р. привезти для львівського купця А. Айхінґера до Хотина 30 бочок вина.
За звітами венеційського представника у Константинополі Ніколо Барбаріго, з Кандії через Константинополь до Речі Посполитої щороку переправлялося близько 1000 – 1500 куф вина. Значний імпорт цього продукту при його високій вартості свідчив про добру фінансову ситуацію в центральноєвропейському регіоні та високу купівельну спроможність шляхти і багатого міщанства. Друга половина XVI ст. була часом наймасовішого прибуття грецьких торгівців на львівський ринок. Як реакція на зростання їх кількості у 1554 р. у Любліні, король видав постанову, згідно якої купці, що привозили мускатні вина та мальвазію з Греції, протягом чотирьох тижнів не мали права знімати ці вина з возів і складати в пивниці. В тому часі кожен мешканець Львова міг їх безперешкодно купувати. У книгах штукового податку зафіксовано імена торгівців, які прибули на зимовий ярмарок 1587 р.: Яні Грек, Георгій Мелахрон, Леон Варшаві, Крітікос, Олександер Раллі, Димітрій Палеолог, Христофор Негрідіс, Михайло Кавакос, Манолі Мадзапета, Михайло Варваріго, Манолі Масіно, Прокоп Сиропулос. Дослідник В. Мілкович відзначав активну діяльність на львівському ринку греків Михайла Вістіаріса, Іоана Сімота з Яс, Іоана Афендика, Мануїла Фарніса, Георгія Епіскопопулоса, Маноліса і Миколая Цзукосів. З ними співпрацювали Феодор Грек з Рогатина, Бернард Гампіліс, Андреас Дамілас, Миколай Кіріак, Марко Лангиш, Іоан та Маноліс Греки, Сава Грек, Андрій Ахеллі11, Михайло Паламідіс, Баптист Вевеллі, сім’я Константина та Софії. Грецьких торгівців ставало у місті чимраз більше.
Винарня Штадтміллера
З 1847 по 1933 роки на площі Ринок, 34, знаходилася винарня Штадтміллера. Вона користувалася попитом у львів’ян, тут бували Богдан Лепкий, Іван Котляревський, а 20-х рр. під час візиту до Львова тут побував навіть президент Франції Шарль де Голь. Крім різноманітних видів віна, тут можна було покуштувати пива і меду.

Published by admin