Львівська культура споживання пива

Впродовж віків поставала, й сьогодні продовжує жити, специфічна львівська культура споживання пива. Так само як Прага чи Мюнхен, місто створило свої особливі традиції: пиво тут не просто пили. Його смакували, при пиві народжувались музи, котрі щоправда в цьому ж таки пиві інколи й тонули.
У ХІХ ст. занотовано появу популярної, суто львівської перекуски до пива — «шніцлик», тобто канапку з сиром чи рибою. Справжнім вибухом для розвитку пивоваріння та культури пиття пива стало 19 століття. Близько 1862 року у місті діяло близько сорока броварів. Для покращення сервісу пивовари створили власну корпорацію, до котрої долучились готельєри та транспортники. Як правило, власниками таких броварів були євреї чи німецькі підприємці. За тодішнім звичаєм підприємство називали за прізвищем власника. Це був вигідний бізнес, який передавали наступному поколінню спадкоємців і дуже рідко продавали.
В ресторанах та барах відвідувачі, насолоджуючись хмільним напоєм, творили приказки, приповідки, побрехеньки та байки про пиво та його найвідданіших поціновувачів. «Хто львівське п’є, той сто років живе» казав український письменник Анатолій Кос-Анатольський, «Львівське пиво то є кляса — робить з хлопа супер аса!» — кажуть у Львові сьогодні.
За гальбою живого пива люди знайомились, закохувались, підписували важливі угоди.
Демократичність напою у поєднанні з поміркованістю та високою культурою споживання перетворило Львів на одну з європейських столиць споживання пива. Для мешканців Львова культура пиття пива була цілком звичною, адже в нас підтримували ті ж звичаї, які панували в Лондоні, Берліні та Флоренції.

Leave us a Message