На початку дев’яностих рокiв ХХ столiття творча молодь збиралась на кавi у проїздi Крива Липа. Хiпi перекочували на вул. Вiрменську. Молодi митцi з групи “Шлях” та лiтератори: вiд Калинця до початкiвцiв – учащали щодня на маленьку вуличку Костомарова пiд кав’ярню, що в народi прозвали “Псячою будою”.
Згодом завсiдники “Псячої буди” перемiстились до “Червоної калини” на вул. Чайковського та Порохову вежу. У серединi дев’яностих богема збаралася у “Вавилонi” в примiщення кiнотеатру “Україна”.
Останнiми роками у Львовi вiдкрились кав’ярнi, де готування кави розумiється як мистецтво. Це i кав’ярнi “Галка”, i “Свiт кави”, i “Паж”.
За матеріалами книги Ю. Винничука “Таємниці львівської кави”
Подібне:
П’ять найвідоміших ресторацій давнього Львова
