Перша згадка про пивоваріння у Львові датується датується 1382 роком. Хоч традиції пивоваріння у Львові розвивались задовго до неї. Адже у цьому році в місті вже працювало п’ять малих пивоварень. А на початку XV ст. пивоварів було так багато, що вони заснували пивоварний цех. До пивоварів приєднались медовари. Львівський магістрат ризикнув і віддав їм частину оборонної стіни (зараз вул. Підвальна). Коли виникала загроза, вони пліч-о-пліч захищати місто. Пиво, яке вони варили, було відомим далеко за межами міста. Так, у музеї досі є три монахи, які завмерли за важливою справою. Серед них – писар, який занотовує усі тонкощі пивоваріння.Один стоїть біля бочки, де пиво бродить, а третій – дегустує.Пиво монахам допомагало переживати строгі пости. Тоді вони пили хмільний напій, але яку міцність він мав — залишилось таємницею.
Згідно з легендою, Папа Римський дозволив пити пиво монахам через те, що йому цей напій не сподобався. Він сказав, що це таке бридке пійло, що пити його — важка кара. Якщо хочете, то пийте. А справа була в тім, що доки понтифіку везли пиво, воно скисло, але ніхто не наважився цього сказати самому Папі Римському.
Колись на прохідній Львівської пивоварні стояв годинник і кожен працівник мав картку-перепустку. Якщо він приходив вчасно, то механізм в годиннику вибивав йому на картці час приходу, якщо запізнювався — нічого. Такий строгий контроль можна пояснити тим, що працівники кожної зміни додатково до зарплати отримували літру пива. Напій їм видавали у кінці місяця. Те пиво, яке найбільше смакувало пивоварам, випускали у більшій кількості.
Серед цінних експонатів — диплом пивовара, або кваліфікаційне свідоцтво 18 ст., якого у 1796 році отримав Франц Гарнер.
У той час кожен пивовар мав захистити своє навчання — зварити смачне пиво. Після цього дегустацією займалися поважні пивовари міста. Права споживача захищали настільки, що у дипломі зазначали зовнішні дані людини. Під документом підписувались усі члени комісії, а львівський магістрат ставив печатку.
У Львові є книга, яка є свідком того, як розвивалось пивоваріння у Львові від початку ХХ століття і до Другої Світової війни. У ній записана повна інформація про усі марки пива, сорти, час приготування і бродіння та інші дані.
Відомо, що дубова бочка не лише покращує смак пива, а й продовжує терміни зберігання – від трьох до шести тижнів. Сьогодні ці терміни досягаються завдяки різноманітним відфільтруванням та пастеризаціям. У Львівській пивоварні бондарський цех працював досить довго – до 1985 року, хоча тут, також, ще на початку ХХ ст почали широко застосовувати метал у виробництві пива.
Пляшки також еволюціонували: від пляшок з тисненням – до пляшок з етикетками, які були частиною реклами. Тоді реклама мала таке ж важливе місце, як і сьогодні. Здебільшого використовували спеціально обладнані автомобілі, на яких пивовари їздили по Львову і агітували пити пиво.
У 2000 році пройшли археологічні розкопки, під час яких знайшли шістдесят три срібних монети XIV ст. У XIV ст це був скарб, бо за ці гроші можна було придбати 38 корів. Дві срібні монети залишили в експозиції музею.
Випадково, під час ремонтних робіт на глибині 2-х метрів знайшли фрагменти промислового, екологічно чистого, дерев’яного водоводу, який був прокладений на пивоварні у кін. XVIII ст., працював до 30-х рр. XIX ст.

Published by admin