Перша львівська кнайпа

Донедавна вважалося, що перша львівська кав’ярня – “Віденська” була відкрита 1829 року на теперішньому Проспекті Свободи. З 30-х років 19 століття стала відомою кав’ярня”Театральна”, але, за останніми дослідженнями, найпершою кав’ярнею у Львові була кав’ярня львівського кондитера Якова Леваковського, яка згадується 1802 року.
Вона містилася у партері знаменитої кам’яниці Шольц-Вольфовичів на Площі Ринок 23. Леваковський розбагатів на пристрасті львівських ласунів до його фірмових тістечок. Славнозвісні солодощі Леваковського найкраще смакували з кавою.

Його вельми популярна каварня згадується в описі Львова 1802 року, який залишив комісар міської поліції (з 1800 року), пізніше професор львівського університету, статистик і краєзнавець Йозеф Рорер (Rohrer). Ця згадка була надрукована у книзі Рорера німецькою мовою “Опис подорожі по Галичині та Буковині…” (1804). Він писав про улюблену львів‘янами каварню Леваковського на Ринку.

Яків Леваковський (1759-1839) за фахом був кондитером і розбагатів на пристрасті львівських ласунів до його фірмових тістечок, особливо завдяки оригінальному т.зв. іспанському торту. Цей “цукерняний капітал” був настільки значним, що дозволив йому придбати кілька підльвівських сіл і дві великі старі кам‘яниці на пл.Ринок № 10 (Палац Любомирських) та № 23 (дім Штольц-Вольфовичів).

Південно-західний ріг пл.Ринок. Акварель А. Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Кам’яниця на пл. Ринок, 23. Акварель А. Каменобродського. Поч. XX ст.
Славнозвісні торти Леваковського львів‘яни смакували найвірогідніше у партері будинку № 23 на пл. Ринок. Кам‘яниця на пл.Ринок , 10 тоді ще була резиденцією губернатора Галичини і перейшла у власність Леваковського після 1821 року.

Каварня Леваковського діяла за віденським взірцем, кельнери обслуговували німецькою мовою. Можливо, вона була відкрита вже у 1790-х роках, або мала своїх попередників ще у 1770-1780-х роках.

Нова австрійська влада принесла з собою зміну смаків майже у всіх сферах громадського життя галичан, в тому числі західноєвропейську моду на каву і каварні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.