Попри виразну сільську атрибутику (старі бамбетлі, зручні в’язані подушки, виткані серветки, хутро свійських тварин) своїм оздобленням інтер’єр нагадує стару затишну європейську кав’ярню минулих століть.
З історії
Ділянка, на якій стоїть кам’яниця Коритовського , склалася з двох ділянок. Одну з них займала кам’яниця патриціїв Кампіанів, другу — будинок С. Дибовицького. З 1765 р. обидві ділянки належали комендантові Львова Ф. Коритовському. Він купив землю, але на будівництво нової оселі не мав грошей. Прибутки коменданта Львова у зубожілій на той час Польщі були дуже малими. У 1768 р. на Правобережжі спалахнув могутній народний рух — Коліївщина. Повстання було жорстоко придушене, 400 полонених гайдамаків прислали на страту до Львова. Страту повинен був провести Ф. Коритовський, який розсудив, що стратити 400 людей завжди можна встигнути. Адже 400 міцних чоловіків — це безплатна робоча сила, хай працюють, і засуджені до страти звели чудовий будинок. Закінчений він був у 1770 р. Після цього гайдамаків стратили: частину — у Львові, на горі Страт, а частину — по містечках Галичини, після жорстких катувань. Цікаво, що 1769 р. Ф. Коритовський очолив оборону міста від конфедератів, проти яких боролися за рік перед тим гайдамаки. У 1803 р. будинок став власністю швейцарця Д. Андріоллі. У 1825 р. він відкрив у дворі першу у Львові кондитерську. У 1850 р. тут, у крамниці А. Федоровського продавалися поштові марки, оскільки поштових відділень у місті ще не було. А поштові марки тоді були новиною. Будинок має прохід з Ринку на вул. Театральну — пасаж. Тому і вживалася назва “Пасаж Андріоллі”. Мабуть, він виник на місці проїзду між кам’яницями Дибовичівською і Цетнерівською (нині вул. Театральна, 10), який існував ще в 1718р.

Published by admin