Львівські гуральні

Галичина була основним виробником горілки Австро-Угорської монархії. Горілки Яна Мушинського відомі були в усій Польщі. Його фабрика наприкінці ХІХ ст. містилася на вул. Св. Терези (Олександра Невського), але після 1900 року він її переніс на вул. Гродзіцьких, 3 (сьогодні – вул. Друкарська). У цьому ж будинку був його фірмовий магазин.

А через дорогу під номером 4 розмістили свою фабрику лікерів “Глорія” Давид і Маркус Кесслери. Кесслерівські лікери та настоянки мали привабливий вигляд та користувались попитом найперше у пань. Там також можна було придбати спиртові настої приправ для печива.

Конкуренцію Кесслерові складала фабрика лікерів на Левандівці, що належала родині Косецьких. Фірма була заснована у 1864 році і весь час перебувала у власності однієї сім’ї. Значних руйнувань зазнала фабрика підчас російського наступу у 1915 році. Будівлі відновити вже було неможливо, проте після війни власниками було закуплено нове обладнання і створено модернізоване виробництво на значній території. Косецькі проклали також від фабрики свою власну колію, котра сполучалась з загальнольвівською, і в цистернах та вагонах постачали продукцію не тільки на територію Польщі, але й за кордон. Тут вироблялися настоянки – цитринова (солодка і гірка), помаранчева (солодка, гірка та суха), “Вишняк”, “Тереняк”, “Дубль-Алляш”, “Супреме”, “Черрі-Бренді”, “Ексельсіор”, “Медівка”.