Шинки під відкритим небом

Шинки набули популярності з приходом австрійської влади. Бурхливі забави відбувались на Личакові, на Жовківській за рогатками, де грала військова оркестра і подавали раків з Полтви, на вулицях Стрийській, Городоцькій, Янівській, Клепарівській, Зеленій. 

Довкола Замкової гори розташовувалось декілька шинків. З боку вулиці Замкової великий і привабливий локаль “Фльорка” зі старовинними деревами. На іншому схилі гори біля бровару Кисельки стояла простора шопа з дахом на стовпах. Тут щонеділі грала музика і вояки та служниці влаштовували танці.

“Киселькою” в народі називали модну ресторацію пана Кисельки на свіжому повітрі під Високим Замком. Тут також діяли літні купальні, грала оркестра, а по ставку плавали човни. Ресторація проїснувала до 1880 року, поки тут не відкрили гідропатичний лікувальний заклад.

З усіх передмісць Личаків мав славу дільниці, де було найбільше шинків під відкритим небом. Мешканці становили немовби велику родину. Вважалося, що в родинних забавах мала брати участь не тільки рідня, а й сусіди.Столи накривали в садку чи під хатою. На горішньому Личакові найвідомішими були два шинки: один з гордою назвою “Hotel de Laus”, а другий – “Господа Отавихи” – за іменем господині.

 

З книги Ю. Винничука “Таємниці львівської горілки”.