Мало дослідженим періодом розвитку пивоваріння у Львові є XIV ст. За браком збережених архівних документів до цього періоду зверталася мала кількість дослідників минулого і сучасного часу, а тому говорити про кількість пивоварень і професіональних пивоварів проблематично. І все ж, наявність такого промислу свідчила про розвиток міста та його значимість не тільки в реґіональному вимірі, а й за межами Галичини.

Пивоваріння як один з ужиткових напрямів діяльності людини було прибуткове і приносило непоганий зиск як для пивоварів так і бюджету міста. Для власного вжитку варити пиво було дозволено всім городянам. На продаж його можна було виготовляти тільки за наявності відповідного дозволу міської влади, стаціонарного будинку-пивоварні, професіонального пивовара, якого для варіння пива запрошували власники пивоварень. Райці міста, як на це вказує Д. Зубрицький у своїй праці „Хроніка міста Львова“, мали особливі привілеї: „Райці також мали право варити й торгувати міцними напоями без оплати, і їхні маєтки були звільнені від державних та громадських податків“ [2, с. 20]. Важко говорити про кількість львівських пивоварень наприкінці XIV століття. Спираючись на 1-й том праці Александра Чоловського „Історичні пам’ятки Львова з міського архіву“ ( Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta) [10, s. 152], можна визначити приблизну кількість пивоварень і пивоварів.

Львівським пивом торгували не тільки у Львові і його передмістях, а й в усій Галичині і за її межами. „Львівське пиво експортувалося у країну, яку пивом не здивуєш — у Баварію. Його везли туди на волах шість тижнів, і в дорозі воно не псувалося“. Львівським пивоварам були відомі всі європейські досягнення у пивоварінні, технологія варіння пива, культура споживання, позитивні властивості його та рецепти досконалої якості. Так, ще на початку XII ст. абатиса монастиря Ордену бенедиктинців у Німеччині Гільдергарда (1098—1178 рр.) у своєму медичному трактаті рекомендувала вживати пиво як лікувальний засіб.

Пивовари Львова, кожен окремо, мали свій секрет варіння пива, свій рецепт і певна річ поміж ними велася конкурентна боротьба, що впливало на поліпшення якості пива, його аромату, смаку і тривалість зберігання. Ці таємниці пивоварного мистецтва передавалися тільки в надійні руки без письмової констатації, а тому багато цікавих і ориґінальних рецептів львівських пивоварів утрачено.

Пивовари були поважними особами, з думкою яких рахувалася влада міста. Пивоваріння, як одна з галузей діяльності приносило місту у вигляді податків значні кошти і дотично впливало на економічну стабільність.

Про популярність пивоваріння свідчить і той факт, що на початку XV століття (1425 р.) пивовари Львова об’єдналися у цех пивоварів, солодовників і медоварів, створивши таким чином протидію підпільним конкурентам, які підривали монополію, і, окрім збитків безпосередньо пивоварам, приносили збитки і місту, тому що не платили податки (чинш). Про значимість діяльності пивоварів у місті свідчить і те, що для оборони міста їм була виділена вежа на міських мурах. Їх викликали на засідання Міської ради (ґміни), де з’ясовували подробиці діяльності пивоварів, залучали свідками до судових справ.

Пивовари і пивоварні Львова наприкінці ХІV століття. ЛІМ 125

Published by admin