Містився у пасажі Миколяша на другому поверсі. Власником був Шеффе. Мав непоганий,…

Містився у пасажі Миколяша на другому поверсі.
Власником був Шеффе. Мав непоганий, хоч і невеликий оркестр. У грудні 1939 р. тут з’явився обласний будинок народної творчості.

Кав’ярня Шнайдера (вул. Академічна 7). Ця кнайпа вважалась найвідомішою у Львові і…

Кав’ярня Шнайдера (вул. Академічна 7). Ця кнайпа вважалась найвідомішою у Львові і знаходилась спочатку в Пасажі Андреоллі, згодом перемістилась в будинок на розі вулиць Академічної і Хорунщини.

Кнайпа “Сан Сусі” в однойменному готелі знаходилась в 1905-1920 рр. на вул.…

Кнайпа “Сан Сусі” в однойменному готелі знаходилась в 1905-1920 рр. на вул. Банківській, 5 (Шайнохи), в 1920-1930 рр. вона називалась “Адрія”.

Кнайпа знаходилась за адресою пл. Галицька, 7 до 1934 р. В ній…

Кнайпа знаходилась за адресою пл. Галицька, 7 до 1934 р. В ній збирались поети “Молодої музи”.
Тут вони розмовляли про свої буденні клопоти, нові книги, роздумували, де знайти видавця і при цьому попивали “Чорну Індію”.

Найстаріший будинок на цій вулиці. Його збудували у 1846-1847 рр. для графа…

Найстаріший будинок на цій вулиці. Його збудували у 1846-1847 рр. для графа Каєтана Карніцького.
Наріжник кам’яниці підкреслений порталом з потужних доричних колон, які підтримують масивний балкон.

Будинок на вул. Костюшка, 8 збудували ще у 1869 р. за проектом…

Будинок на вул. Костюшка, 8 збудували ще у 1869 р. за проектом Едмунда Келлера. Фасад прикрашають скульптури атлантів та канефор (каріатид, які тримають навантаження не на плечах, а на голові).

Наріжна кам’яниця на вул. Галицькій, 8 – інша адреса: вул. Староєврейська, 4.…

Наріжна кам’яниця на вул. Галицькій, 8 – інша адреса: вул. Староєврейська, 4. У XVII ст. вона називалася: Ричківська (1630-1637), Аландтівська (1638-1646), Комнацької (1647-1664), Кайзера (1665-1767).

Кам’яниця № 23 збудована у 1570-х, перебудована в 1630-х та у XIX…

Кам’яниця № 23 збудована у 1570-х, перебудована в 1630-х та у XIX ст., виходить на пл. Катедральну, на¬лежала родині патриціїв Шольц-Вольфовичів, які по¬ходили з Сілезії.
Цій багатій родині належало кілька кам’яниць в Ринку та на прилеглих вуличках. У 1622- 1767 р. це була кам’яниця Вольфовичівська.

Триповерхова кам’яниця № З (пл. св. Теодора), збудована на поч. XX оздоблена…

Триповерхова кам’яниця № З (пл. св. Теодора), збудована на поч. XX оздоблена вже за сецесійної модою, однак із залишками декору в стилі історизму.

Якщо у середмісті Львова першу скрипку грали такі “розкручені” кнайпи як “Віденська”…

Якщо у середмісті Львова першу скрипку грали такі “розкручені” кнайпи як “Віденська” і “Європейська” кав’ярні, “Атляс” і “сніданковий покій” “мами” Теличкової та інші респектабельні заклади, то в околиці, що прилягала до вул. Леона Сапєги (тепер – вул. С. Бандери), надзвичайною популярністю користувався заклад Якуба Маселки, що розміщувався у партері (згідно із сучасними стандартами – на першому поверсі) будинку навпроти головного корпусу Політехніки, по сучасній вул. Бандери, 25.