Кришталева

Кришталева

Містилася в пасажі Миколяша. Сюди приходили переважно політики і урядові представники. Пасаж…

Містилася в пасажі Миколяша. Сюди приходили переважно політики і урядові представники.
Пасаж Міколяша представляв собою торгову галерею між вул. Коперника та Крутою (М. Вороного), він збудований у 1898-1900 рр. фірмою І. Левинського. Існувало два входи до пасажу; перший – з вул. Коперника, 1 через браму знаменитої аптеки Міколяша. Біля входу містився фонтан з мармуровою фігурою оголеної німфи. Другий вхід – з боку вул. Крутої (Вороного).

Лясоцький

Лясоцький

Називалася за прізвищем власника Мар’яна Лясоцького (пл. Марійська, 9). Будинок споруджено в…

Називалася за прізвищем власника Мар’яна Лясоцького (пл. Марійська, 9).
Будинок споруджено в 1839 р. Біля 1880 р. — власність К. Кисельки, а потім – його спадкоємиці, доньки Кароліни Дулємбової, дружини правника та депутата Володислава Дулємби. В 1888 р. тут містилася ресторація Гживінського. З 1894 р. власником ресторації був якийсь Вуазе.

Монополь

Монополь

Кав’ярня розташовувалась у чотириповерховій кам’яниці, яка до 1912 р. знаходилась на місці…

Кав’ярня розташовувалась у чотириповерховій кам’яниці, яка до 1912 р. знаходилась на місці теперішньої кам’яниці Шпрехера – першого львівського “хмарочосу”.

Штука (Мистецтво)

Штука (Мистецтво)

Відкрилась в 1908 році на теперішній вул. Театральній, 10, прославилась вишуканим продуманим…

Відкрилась в 1908 році на теперішній вул. Театральній, 10, прославилась вишуканим продуманим до дрібниць інтер’єром, виконаним за проектом Фелікса Вигживальського, із його власними стінними розписами.

Давні львівські кнайпи

Давні львівські кнайпи

Cafe de la paix Кавярня «Де лап пе» знаходилась на площі Марійській,…

Cafe de la paix
Кавярня «Де лап пе» знаходилась на площі Марійській, 7. До 1909 року то була ресторація К. Гугета «Авеню», де збирались купці, адвокати і посередники. Змінила назву, коли змінила власника. Сюди приходили прочитати газети, випити кави, але найчастіше в бізнесових інтересах.

Каварня Самуїла Райха

Каварня Самуїла Райха

На Площі Ринок, 5 з кінця XIX ст. і до середини XX…

На Площі Ринок, 5 з кінця XIX ст. і до середини XX ст існувала ресторація єврея Самуїла Райха. Там збиралась різна інтелігенція, громадські діячі, а також учні гімназій. І. Франко, М. Яцків, В. Стефаник та багато інших відомих письменників були постійними клієнтами каварні.

П’ять найвідоміших ресторацій давнього Львова

«Авеню» У 1909 році архітектор Карл Майредер зводить помпезний будинок на площі…

«Авеню»
У 1909 році архітектор Карл Майредер зводить помпезний будинок на площі Марійській, 6/7 (на розі нинішніх проспекту Свободи та Коперника), від часу його побудови у партері будівлі, що мала сполучення із відомим пасажем Міколяша. Тут функціонував один з найпопулярніших кінотеатрів Львова «Авеню», поруч працювала кав’ярня з такою ж назвою.

Львівські кав’ярні вважалися кращими в Європі

Першу львівську кав’ярню відкрив 1829-го підприємець Карл Гартман. Магістрат погодився на це…

Першу львівську кав’ярню відкрив 1829-го підприємець Карл Гартман. Магістрат погодився на це за умови, що той власним коштом збудує поряд гауптвахту. Отож бізнесмен отримав ділянку в самому центрі міста, а місто — будівлю для арештованих вояків. І відвідувачі локалю — так у Галичині називали кав’ярні й ресторани — за горнятком кави мали змогу помилуватися муштрою солдатів-штрафників.

Кав’ярня “Американська”

Кам’яниця зводилась протягом 1900-1901 років на замовлення домовласника Юзефа Ерліха архітектором Каролєм…

Кам’яниця зводилась протягом 1900-1901 років на замовлення домовласника Юзефа Ерліха архітектором Каролєм Боубліком, чехом за походженням. Але справжню славу класицистичній, імпозантній будівлі приносить кав’ярня “на американській манер”, що діяла на другому поверсі, та мала неабияку популярність у Львові.

”Штука” на Театральній

Заклад розмістився у кам’яниці з багатою історією, збудованій в 1768 – 1773…

Заклад розмістився у кам’яниці з багатою історією, збудованій в 1768 – 1773 рр. Петром Полейовським. Привертає увагу декор фасаду, виконані у 1850 році алегоричні фігури Марса та Венери, маскарони та інші декоративні елементи, належать авторству Павла Ойтеле.