Кнайпово-історичні екскурсії "Сервус, Львове"

Історію Львова важко уявити без кав'ярень, веселих і не дуже трафунків, пов'язаних з ними. Значна частина життя давніх містян проходила у львівських кнайпах та рестораціях. Не було б визначних математичних рішень, якби не "Шкоцька кнайпа", відсутність "Атляса" також би спричинила багато незручностей. Проте, у львівських кнайпах відбувались і продовжують відбуватись не тільки дружні посиденьки, львівські заклади здавна були місцем зустрічі ділової та політичної еліти міста налагодження бізнесових та політичних контактів. 

Середньовічний Львів славився своїми водними багатствами. Водойми використовували не тільки з промисловою метою, а й влаштовували тематичні постановки на «плавучій поверхні».

Поблизу теперішньої вулиці Липинського, що у середньовічному Львові була далеко за межами міста, знаходилось озеро із польською назвою Кшемік. Назва Кшемік у перекладі означає «кремінець». Ймовірно, свого часу у цьому озері були поклади кремнію. Історики припускають, що назву Кшемік озеру дали поляки, які жили довкола нього. У середньовічні часи територія, де тепер розташоване озеро, була заміською, належала до села Замарстинова. Територію сучасної вулиці Липинського включили до Львова у 1933-1934 роках, коли львівський архітектор Дрекслер ініціював створення так званого Великого Львова. До міської ради приєднали навколишні населені пункти з огляду на інтенсивний розвиток промисловості та бізнесу. Озеро Кшемік існує і сьогодні, проте з нього спустили воду.

Найбільше водойм у Львові було у 14 ст. У цей час місто активно займалось рибним промислом. Для містян це було важливим джерелом прибутків. На площі Ринок постійно торгували живою рибою. Крім Полтви, Сороки та Зубри, були десятки менших потічків. На багатьох з них робили так звані саджавки, тобто їх перегороджували дамбою та робили ставок для розведення риби. Риба була не тільки важливим джерелом харчування для горожан, а й продуктом експорту. Львівську рибу, зокрема коропів та щук, возили навіть до Відня. Для того, щоб показати, що це львівський продукт, на бочках із рибою ставили печатку із зображенням герба Львова. Сліди середньовічних ставків можна побачити і тепер. Вони є в напрямку Пустомит, Стрия.

Вода була потрібна для гігієнічних потреб, миття, харчування, промисловості. Під час розкопок в районі сучсасного ринку «Добробут» було знайдено поселення шкіряників. Для цієї галузі потрібна була велика кількість протічної води. Частина сучасного проспекту Шевченка колись називалась вулицею Гарбарською, де знаходились майстерні чинбарів – людей, які займались вичинкою шкіри і також використовували велику кількість води з Полтви. Згадку про перший водогін знайдено у княжій грамоті 1291 року, що збереглась у церкві Святого Миколая. Грамоту переписали у 17 ст. І вона начебто копіює грамоту князя Лева з кінця 13 ст.

Найвідомішим стародавнім водосховищем було Пелчинське озеро, що перед входом до парку культури ім. Б. Хмельницького. Існувало воно до початку 20 ст., коли розпочалось промислове будівництво. Сучасна будівля СБУ та Палац спорту збудовані саме на Пелчинському озері. Головний корпус Академії мистецтв – на колишньому озері Жаб’яче Око. Ще одне озеро засипали, коли будували стадіон «Україна». 

Свого часу Пелчинське озеро використовували як військову купальню. Крім того, в історичних хроніках є відомості, як на Пелчинському озері за австрійських часів у 19 ст. Влаштовували театральні вистави. Виготовляли макети китів, морських істот і водних потвор та імітували водні баталії.

У середньовічному Львові воду робили придатною для пиття за допомогою кип’ятіння та настоювали її у срібних посудинах. Для дезинфекції використовували срібні дзбани та кухлі.

Полтва існувала задовго до заснування Львова. Львів як поселення виник саме на березі цієї річки. Її русло було на місці теперішніх вулиць Вітовського, Франка і річка тягнулась до Оперного театру, пр. Чорновола і доходила до вулиці Б. Хмельницького. На цьому відрізку вона проїснувала до 80-х років 19 ст. «Закривати» її почали через початок індустріалізації й територіальний ріст міста. Воду пускали у бетонні труби в колекторах. Остаточно «зникла» річка 1892 року.


Кнайпа «Пструг Хліб та Вино»

вул. Братів Рогатинців, 49

тел. +38 (050) 373-96-54

Кнайпа «Пструг Хліб та Вино» у Львові - ще один креативний заклад холдингу "Фест". Заклад відкрився за 2 дні до Нового 2013 Року в центрі Львова, біля Арсеналу. Вхід у кав'ярню прикрашає величезний годинник - символ Ратуші. Пструг - давня карпатська назва форелі. Заклад спеціалізується на запеченні форелі за старими карпатськими рецептами. Свій свіжоспечений хліб з печі. Крім цього, в меню два види салатів і суп дня (кожен день різний). З напоїв - глітвейн, сік, вода, чай, кава, білі, рожеві, червоні вина

Заклад займає 2 поверхи старовинного львівського будинку. Авторський дизайн інтер'єрів. Усередині кожен може пограти на сурмі - це міський аналог карпатської трембіти.