Найближчим часом

Свято сиру та вина

Головне гастрономічне Свято осені, де презентуватимуть вишукані сорти вина та сиру.

Детальніше...

Кнайпово-історичні екскурсії "Сервус, Львове"

Історію Львова важко уявити без кав'ярень, веселих і не дуже трафунків, пов'язаних з ними. Значна частина життя давніх містян проходила у львівських кнайпах та рестораціях. Не було б визначних математичних рішень, якби не "Шкоцька кнайпа", відсутність "Атляса" також би спричинила багато незручностей. Проте, у львівських кнайпах відбувались і продовжують відбуватись не тільки дружні посиденьки, львівські заклади здавна були місцем зустрічі ділової та політичної еліти міста налагодження бізнесових та політичних контактів. 

Побудову першої ратуші слід датувати кінцем 50-х - початком 60-х років 14 ст. Вона була деревяною і згоріла у 1381 р. При цьому були втрачені всі міські документи. Через деякий час ратушу відновили. В 1404 р. на ній встановили годинник. У 1489-1491 рр. ратуша була реконструйована.

Значно більшу реставрацію провели у 1617-1619 рр. за розпорядженням бургомістра М. Кампіана і його коштом. Була вона настільки масштабною, що її результатом став третій варіант ратуші. Стару вежу частково знесли, її залишок утворив цоколь, на якому було встановлено нову вежу - восьмигранну, з чотирма циферблатами годинників. Вежа була оведена балконом, на якому постійно перебував сторож. Балкон спирався на 20 консолей, вісім з яких мали вигляд левів,в лапах у кожного з них - щит з родинною емблемою члена міської ради. 

Висота вежі становила 58 м. На її шпилі знаходився залізний флюгер у вигляді лева. Після того, як місто витримало облогу турків, лева позолотили. Над флюгером були закріплені металева куля і зображення орла - герба Польщі. Стіни оздоблювали кам'яні рельєфи. біля входу на виссокому стовпі стояла кам'яна фігура лева.

Зала засідань Ради була завішана портретами королів і полководців у рамах. Інтер'єр прикрашали дорогі килими. Згідно з законом, торгівля між іноземними купцями у Львові могла вестись тільки через перекладача, який також виконував функції розвудника і контррозвідника (таємно). Існував і інший закон, щороку дарувати Раді один-два килими. Якість килима була показником кваліфікації перекладача. Зі свого боку, купці, зацікавлені у підтриманні добрих стосунків з містом, намагались вибрати якнайкращий подарунок для перекладача.Так поступово виникла славетна львівськ колекція килимів - індійських, перських, узбецьких. Вона належала Раді і називалась консулярною. До наших часів колекція не збереглась.

Поряд з залою засідань знаходилась скарбниця знайціннішим майном Львова - документи щодо привілей. Були часи, що тут зберігались корона і скіпетр королів польських і державна казна.

Ратуша будувалась за проектом вроцлавського архітектора А. Бремера. За наказом бургомістра на будівництві використовували в'язнів ратушних тюрем.

З часом до цоколя ратуші були зроблені численні прибудови господарського призначення. Їх стали розбирати, при цьому пошкодили цоколь. У ньому утворилась тріщина, яка стала причиною того, що 14 липня 1826 р. вежа ратуші завалилась, загинуло 8 осіб. Це відбувалось в той самий момент, коли спеціальна комісія визнала стан вежі ратуші задовільним.

Закладення нового будинку ратуші відбулось через рік великими урочистостями. Будівництво тривало протягом 1830 - 1835 рр. Авторами проекту були Ю. Маркль, Ф. Трешер, А. Вондрашка. Стиль - віденський класицизм. Нова ратуша за розмірами значно перевищувала стару. Для її будівництва довелось розібрати не тільки руїни старої ратуші, але і навколишні кам'яниці.

Деякі фрагменти старої ратуші збереглись дотепер. У львівському історичному музеї знаходяться флюгер і барельєф із зображенням галери. У металевій кулі над флюгером були знайдені львівські монети 14 ст., вони також зберігаються в історичному музеї. Фігура лева, що стояла на стовпі біля входу, знаходилась на Високом Замку. З восьми консолей балкону, збереглись п'ять. Дві з них стоять на вул. Коперника, дві - біля штучної печери на Високому Замку, а одна зберігається у Львівській картинній галереї.

На будівництво нової ратуші витратили 500 тис. крон - астрономічна на той час сума. У 156 кімнатах і дев'яти залах розмісились, крім магістрату, школи, ощадна каса, міський архів та інші установи.

Вежа піднялась на 65 м. У той час вона мала купольне завершення. Новий годинник виготовили у майстерні Віденської політехніки.

Під час придушення повстання 2листопада 1848 р. ратушу підпалили бойовою ракетою. Загорілась вежа і через деякий час купол провалився в середину.

Будинок було відновлено у 1851 р. Купольне завершення заміними зубчастим. У 1852 р. на вежі встановили новий годинник. У 1883 р. ратушу з'єднали першим у Львові телефонним зв'язком з деякими установами і пожежною командою. У ратуші засідав ммагістрат, тут жив міський голова.


Скульптурна група Леонарда Марконі

Півстоліття головний портал входу до львівської ратуші прикрашала скульптурна група, виконана одним з найбільш плідних скульпторів Львова, славетним Леонардом Марконі.

1880-го року мешканці Львова жили очікуванням високого візиту, до міста їхав імператор Франц Йосиф I…

В ході загальної підготовки міста до урочистої події, на засіданні магістрату, було вирішено “оновити” вхід до головної споруди Львова, зокрема встановити тимчасові портал та скульптурну групу над ним.

Роботу над виконанням алегоричних гіпсових фігур Гостинності, Мужності та Патріотизму було доручено талановитому скульптору, майстру декоративного оздоблення споруд, педагогу Леонарду Марконі.

По обидва боки новоствореного порталу, доповнюючи композицію, були розташовані кам’яні леви роботи польського скульптора Тадеуша Баронча.

Під час реставрації споруди ратуші 1928-1929 рр. портал було демонтовано, ще раніше демонтували частину групи, збереглася тільки центральна фігура“Гостинність” скульптурної композиції…