27 січня 1836 році у Львові, в родині начальника поліції королівства Галіції та Лодомерії(Володимирії) Леопольда Захера та у його дружини Шарлотти Мазох народився хлопчик Леопольд, якому судилося стати одним із найвідоміших в Світі уродженців Львова за всю історію існування міста. Батько хлопчика, Леопольд Захер, який походив із богемських німців, не відповідав уявленню про поліцейського офіцера.

Він був високоосвіченою людиною й очолював Галицьке музичне товариство. Мати Леопольда, Шарлотта, була донькою ректора Львівського університету Франца фон Мазоха та походила по материнській лінії зі шляхетного українського роду.

Хлопчик Леопольд народився досить кволою дитиною. Щоб урятувати його знайшли добру годувальницю – українську селянку Ґандзю у Винниках неподалік Львова. Перші 12 років життя , тобто до 1848 року, коли родина Захерів переїхала зі Львова до Праги, пройшли для Леопольда в українському оточенні.

В Празі, яка в той час була німецькомовним містом, Леопольд навчався в гімназії, досконало вивчив німецьку мову, зростав в атмосфері модного тоді в Австрії просвітництва та лібералізму. Вищу освіту здобував в університетах Праги і Граца, куди його батька перевели на службу. Студіював юриспруденцію, математику, історію. У 19 років захистив дисертацію та почав працювати на посаді приват-доценту Грацького університету.

З часом у Леопольда проявилася пристрасть до літературної діяльності. У 1858 він оприлюднив роман “Одна галицька історія. Рік 1846.” Початок виявився вдалим , і Леопольд повністю поринув у літературну творчість. Писав п’єси, фейлетони, історичні дослідження. Знов у своїй літературній творчості звертається до галицької тематики, пише роман “Дон Жуан із Коломиї”. Після успіху, пов’язаного з опублікуванням цього роману в Паризькому журналі у 1872 році, Леопольд покидає університет. З того часу він повністю присвячує все своє життя літературній творчості. У 1873 році Леопольд одружився з Ангеліною фон Рюмелін і переїхав з нею до Відня. Ангеліна була палкою прихильницею його творчості, пробувала й собі писати, взявши псевдонім Ванда фон Дунаєва – ім’я героїні його роману “ Венера в хутрі ”. Неймовірний потяг Ангеліни до світського життя й пов’язані з тим величезні витрати, довели талановитого письменника Леопольда фон Захер – Мазох до повного розорення та вимушеного літературного заробітчанства. На щастя, у 1881 році Леопольда запросили до Лейпцига видавати літературний журнал “Auf der Hohe” (На висоті), і він з родиною переїхав до Німеччини, залучивши до співпраці в журналі самих видатних авторів того часу, а саме: Віктора Гюго, Еміля Золю, Гі де Мопассана, Генріка Ібсена.

У 1883 році Леопольд фон Захер–Мазох відзначив у Лейпцигу 25- річчя своєї літературної діяльності. Йому прийшли привітання із багатьох країн. Ювілей письменника справляли в багатьох містах Галичини. Як письменник, він був широко знаним в Європі, де твори виходили різними мовами і великими накладами, особливо він був популярним у Франції, де про нього високої думки були такі майстри художнього майстри художнього слова, як Олександр Дюма-батько, Альфонс Доде, Гюстав Флобер.

У 1886 році Мазох був нагороджений найвищою нагородою Французької Республіки орденом Почесного Легіону. Не дивлячись на широку популярність журналу, головним редактором якого був Леопольд, через борги власника, журнал збанкрутував, до всіх негараздів в його житті добавилася смерть від тифу його сина, родина розпалася. У 1886 році Леопольд фон Захер-Мазох оселися зі своєю співробітницею, перекладачкою, а згодом дружиною Гульдою Майстер у її маєтку в Ліндгаймі в Гессені, де проживав до кінця свого життя, тобто до 9 березня 1895 року.

Навіть перебуваючи на вершині слави, Леопольд фон Захер-Мазох завжди в подумах й у своїй творчості вертається до української тематики. Будучі високоосвіченою людиною, він однозначно трактував українців Австро-Угорської імперії та Російської імперії, як єдиний народ, з однаковою ідентичністю, менталітетом і особливою рисою, якою є волелюбність.

Чимало його творів, не лише тематикою, а й назвами, пов’язані з Україною. Згадаємо хоча би “ Галицькі історії “, “Жіночи образки з Галичини”, “Рай на Дністрі”, “Криваве весілля у Києві” . Твори з українськими мотивами Леопольда фон Захер-Мазоха не поступалися в зацікавленості сучасників його творам з еротичними мотивами.


Мазох-кафе

Телефон: 032-2721872 050-3710440

Кнайпа Мазох-кафе, присвячена Леопольду фон Захер-Мазоху, де встановлений перший у світі пам'ятник легендарному письменнику. Заклад відтворює камерну атмосферу у стилі творів Леопольда фон Захер-Мазоха, на стінах цитати та предмети пов'язані із мазохізмом, двері до ресторану виконані у вигляді замкової шпарини, яка символізує вуаєризм.Перед входом до закладу споруджено перший в світі пам'ятник письменнику Леопольду фон Захер-Мазоху