“Віденка”, “Театралка”, “Монополка”, “Централка”, а також “Кришталева”, “Народна гостиниця”, “Касино де парі”, “Міраж”, “Пегас”, “Атляс” і “Під синьою фляжкою” – кав’ярні, в яких формувалася львівська еліта.

Коли кава розійшлася по всіх домах панських, маєтнішої шляхти і багатих міщан, подавали її спочат­ку тільки зранку з молоком і цукром, після чого пили горілку, а чай, який за чутками сприяв сухотам і холодив шлунок, взагалі покинули. Каві нато­мість приписали лікувальні властиво­сті — помічний напій при гарячці і на похмілля.

Львів’янин Юрій Кульчицький не був першим, хто заснував кав’ярню у Європі, він був першим християнином, що став власником кав’ярні.

Юрій-Франц Кульчицький був вправним розвідником і дипломатом, відважним козаком і вмілим солдатом.

Львів по-справжньому розсмакував каву у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню «Під синьою фляжкою».