Заклад розмістився у кам’яниці з багатою історією, збудованій в 1768 – 1773 рр. Петром Полейовським. Привертає увагу декор фасаду, виконані у 1850 році алегоричні фігури Марса та Венери, маскарони та інші декоративні елементи, належать авторству Павла Ойтеле.
У 1909 році Фердинанд Турлінський відкриває тут свою знамениту кав’ярню. Прославилась ” Штука ” ( пол. Sztuka – мистецтво ), насамперед, вишуканим, продуманим до дрібниць інтер’єром, виконаним за проектом Фелікса Вигживальського, із його власними стінними розписами.
Кав’ярня мала декілька залів, оформлених розписами в надзвичайно модній у ті часи сецесійній стилістиці. Розписи Вигживальського – ” Індіанське мистецтво “, ” Чудо-дитина “, ” Ars longa “, ” Vita brevis ” складались у своєрідний тетраптих з на тему львівського мистецтва початку ХХ ст.
Окрім настінних розписів зали прикрашали полотна відомих на той час митців : Сіхульського, Дембіцького, Блоцького, Пауча … Орієнтуючись на розписи стін та тематику картин було розставлено меблі, світильники, портьєри з аплікаціями, скульптури Зигмунта Курчинського у нішах тощо.
Досить цікавим і красномовним фактом є те, що під час І Світової війни у кав’ ярні функціонувала так звана ” дешева кухня ” – винахід львівського магістрату та його тогочасного очільника, доктора Тадеуша Рутовського. ” Дешева кухня “за доступними цінами годувала у військовий час львівську інтелігенцію.
