Ця вишукано оздоблена за проектом Альфреда Захарієвича каварня, як і сама будівля, з’явилася в 1911 році на площі Смольки, 3. Кам’яниця, яку збудувала фірма Захарієвича з використанням залізобетону та найсучасніших технологій, стала для фірми гордістю.
Посередині каварні, декоровані білим та зеленим мармуром, бив фонтан і плавали рибки. А однак у перші роки свого існування вона була мало популярною, хоча простору в ній не бракувало. Власник пробував врятувати ситуацію різними атракціями. Одного разу виставив оголений жіночий торс без рук і ніг. Сюди вчащали члени кінного клубу і тут можна було потанцювати, не наражаючись на неприємності.
Але справи все одно не покращилися і під час війни каварня закрилася. 2 квітня 1920 року газети помістили рекламу: ” Каварня ”Варшава” – давнє улюблене місце зборів інтелегенції на пл. Смольки, після відновлення з комфортом – знову відкрита. Щоденний концерт сальонової музики. Найліпше кава, вершки з власного фольварку. Каварня забезпечена газетами крайовим та закордонними”
”Варшава”, на відміну від багатьох інших локалізації мала щастя потрапити в руки відповідної людини і завдяки цьому змогла після свого народження провадити життя рівномірне і забезпечене. ”Варшаві” справді пофортунило, що нею зайнявся такий досвідчений господар, як Францішек Мошкович, якого вважали королем Львівських каварні і називали любовної Франко. Цей чоловік вражав своєю підприємливістю і рухливість і саме він спричинився до розвитку каварняної культури Львова.
Передусім змінився зовнішній вигляд каварні ”Варшава”. Головна залягання, колись світла і простора, перетворилась на дві окремі залі – власне каварню і бар. На відміну від інших подібних каварень, де денна і нічна публіка мінялась місцями, у ”Варшаві” і вдень, і вночі товклася переважно та сама публіка, котра витрачала деколи за вечір те, що за тим самим столом заробила вдень.
